Вивчено вікові та видові зміни вмісту вітамінів E, A та каротиноїдів у печінці гусенят та індичат, а також вплив вітамінів E і C на вміст жиророзчинних біоантиоксидантів (вітамінів E, A та каротиноїдів) у печінці пташенят, прирости маси тіла та збереженість поголів'я.

Наведено дані про вплив різного складу раціону для японських перепілок на ліпідний та жирнокислотний склад плазми крові, печінки та жовтка яєць.

Індекс рубрикатора НБУВ: П682-451.29 + П682-273.90

Рубрики:

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано дані про вплив різного рівня соняшникової олії та вітаміну E у кукурудзяно-бобовому раціоні для японських перепелів у період їх яйцекладки на жирнокислотний склад ліпідів плазми крові, печінки і жовтка яєць та вміст продуктів перекисного окиснення.

Представлено результати визначення вмісту гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду, відновленого глутатіону, вітамінів A, E, каротиноїдів, активності каталази і глутатіонпероксидази у крові, печінці та жовтку яєць курей-несучок за шестикратного збільшення кількості йоду в їх раціоні. Дослід проведено на 3-х групах курей-несучок, яким згодовували стандартний комбікорм, в цьому випадку одна група була контрольною, а курям першої дослідної групи вводили шестикратні домішки йоду до раціону, а другої - ті самі домішки з додаванням 0,2 % сульфату натрію. Встановлено, що у крові курей-несучок у випадку збільшення в їх раціоні кількості йоду у 6 разів та підвищення рівня йоду у 6 разів з одночасним додаванням сульфату натрію зростає активність глутатіонпероксидази, а в жовтку яєць - вміст малонового діальдегіду та гідроперекисів ліпідів. Підвищення кількості йоду в раціоні курей-несучок у 6 разів і в 6 разів з домішкою до корму сульфату натрію сприяло зростанню несучості курей, відповідно, на 6,71 і 5,80 %.

Описано історію створення та розвитку Українського НДІ фізіології та біохімії сільськогосподарських тварин, розкрито особливості його реорганізації в Інститут біології тварин НААН України. Наведено інформацію про структурну організацію, основні напрями та найвагоміші результати наукових досліджень Інституту. Висвітлено роль фундаторів, керівників і науковців Інституту в різні періоди його розвитку. Увагу приділено проблемам підготовки кандидатів і докторів наук, формуванню наукових шкіл, що започаткував відомий біохімік, засновник Інституту, член-кореспондент АН УРСР, академік С. З. Гжицький. Наведено бібліографічні описи основних наукових публікацій співробітників Інституту.

Описана история создания и развития Украинского НДИ физиологии и биохимии сельскохозяйственных животных, раскрыты особенности его реорганизации в Институт биологии животных НААН Украины. Дана информация о структурной организации, основных направлениях и наиболее весомых результатах научных исследований Института. Освещена роль основоположников, руководителей и ученых Института в разные периоды его развития. Уделено внимание проблемам подготовки кандидатов и докторов наук, формированию научных школ, учрежденных известным биохимиком, основателем Института, членом-корреспондентом АН УССР, академиком С. З. Гжицким. Даны библиографические описания основных научных публикаций сотрудников Института.

Наведено дані про зміни вмісту розчинних білків, амінного азоту, активності амінотрансфераз, протеїназ та кількості глікогену, глюкози і піровиноградної кислоти в жовтку яєць і залишковому жовтку 15- та 19-добових ембріонів і виведених курчат.

Вивчено специфіку формування ферментативної системи антиоксидантного захисту та інтенсивність процесів пероксидації ліпідів у ооцитах, жовтку яєць та у залишковому жовтку разом із жовтковим мішком у 26-добових ембріонів та добових гусенят.

Узагальнено дані літератури про роль вітаміну E в регуляції обміну речовин і фізіологічних функцій у птиці та її продуктивність. Наведено оптимальні норми добавок вітаміну E в раціони птиці, а також дані про патогенез захворювань птиці, зумовлених дефіцитом вітаміну E.

Вивчено видову, вікову та органо-тканинну специфіку процесів перекисного окиснення ліпідів у добових, 20- і 60-добових гусенят та індичат.

Наведено дані про вплив соняшникової олії у разі додавання її до раціону японських перепілок окремо та разом із вітаміном E у період яйцекладки на загальний вміст ліпідів і співвідношення окремих класів у жовтку яєць, плазмі крові і печінці та їх несучість.

Наведено дані про вміст продуктів ПОЛ, активність антиоксидантних ферментів і концентрацію вітамінів A і E у печінці та жовтку яєць курей-несучок у разі додавання сорбенту, збагаченого соняшниковою олією, до складу комбікорму. Встановлено підвищення яєчної продуктивності у курей-несучок у разі додавання до їх раціону 3 % сорбенту, збагаченого олією, у порівнянні з курами, яким згодовували 1 % соняшникової олії. Виявлено зниження вмісту продуктів ПОЛ - гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду - у жовтку яєць і печінці курей-несучок у разі додавання до раціону сорбенту, збагаченого олією. У разі додавання до комбікорму, який згодовували курям-несучкам, 3 % сорбенту, збагаченого ліпідами, підвищується міцність яєчної шкаралупи.

У результаті дослідження видових особливостей ліпідного обміну в індиків та гусей встановлено, що концентрація загальних ліпідів печінки індиків є вищою у 1,9 разу, ніж у гусей, а у жовтку яєць - приблизно однаковою. У складі загальних ліпідів печінки індиків був більшим як відносний, так і абсолютний вміст моно- і диацилгліцеролів, вільного холестеролу і абсолютний вміст фосфоліпідів, неетерифікованих жирних кислот та триацилгліцеролів, ніж у гусей. У жовтках індичих яєць, у порівнянні з гусячими, вищий рівень вільного холестеролу, триацилгліцеролів, ефірів холестеролу і менший - фосфоліпідів та моно- і диацилгліцеролів. Дослідження вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів показало, що в печінці індиків перевищував рівень гідроперекисів ліпідів та ТБК-активних речовин, а у жовтках яєць - лише рівень ТБК-активних продуктів, у порівнянні з гусьми.

Індекс рубрикатора НБУВ: П8 д(4УКР)

Рубрики:

Ветеринарна медицина

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив рівня йоду у раціонах японських перепілок і курей-несучок продуктивного періоду на морфофункціональний стан щитоподібної залози та печінки. На тлі збільшення кількості йоду у кормовій дієті птиці обох видів проведено порівняльний аналіз морфогістологічної структури щитоподібної залози та печінки, а також визначено вміст йоду у тканинах цих органів.

Наведено результати досліджень впливу фітопрепарату з листя евкаліпту на кількісний та якісний склад мікрофлори сліпих кишок та показники клітинного імунітету курчат м'ясного напряму продуктивності кросу КОББ-500. Встановлено, що випоювання бройлерам настою з листя евкаліпту, починаючи від 10-добового віку в дозі 0,80 мл/кг маси впродовж їх вирощування, як самого, так і з додаванням аскорбінової кислоти сприяє зростанню кількості кишкової палички з підвищеною ферментативною активністю, зменшенню кількості кокових форм мікроорганізмів у вмісті сліпих кишок. В разі цього, встановлено стимулювальний вплив досліджуваного препарату на активність Т-В-клітинної ланки імунітету у курчат-бройлерів.

На підставі результатів досліджень ооцитів на різних стадіях розвитку встановлено, що найвища каталазна та глутатіонпероксидазна активності простежуються на ранній стадії розвитку ооцитів. Зафіксовано найвищу швидкість пероксидації ліпідів. Концентрація дієнових кон'югатів та гідропероксидів ліпідів протягом оогенезу зростає, а малонового діальдегіду - знижується. Вміст вітамінів А і Е в ооцитах поступово зростає до досягнення ооцитом маси понад 2- і незначно коливається у процесі їх подальшого росту.

In article data about status of enzyme and non-enzyme links of antioxidant defense system in oocytes during growing period and egg yolk are presented. Investigation of oocytes on different stages of development shown, that highest level of catalase and glutathione peroxidase activites take place at early stage of oocytes development. Highest speed of lipid peroxidation was established also at this stage of oocytes development. Content of diene conjugates and lipid hydroperoxides increased, but content of malonic dialdehyde decreased during oogenesis. Vitamins A, E content in oocytes increased gradually till oocyte mass 2 grams and not changed significantly during following growing period.

Висвітлено сучасні уявлення про можливість депонування гормонів щитоподібної залози (ЩЗ) в пташиних яйцях. Показано, що за результатами досліджень, опублікованих у науковій літературі, тиреоїдні гормони (ТГ) присутні в яйцях і локалізуються, головним чином, у жовтках. В інших дослідах взагалі не виявлено ТГ у білку курячих яєць. Водночас, доведено, що в інкубаційний період відбувається поглинання радіоактивних йодтиронінів жовтком ооцитів з судинної системи. Використання запасів материнських ТГ у процесі ембріонального розвитку птахів підтверджується зниканням гормонів із жовтка впродовж інкубації й відображає їх транспорт в ембріон. Такий механізм транспортування ТГ зумовлений тим, що ЩЗ ембріонів не виділяє гормонів у перші дні інкубаційного періоду, однак вони є необхідними у цей період, оскільки їм належить важлива роль у диференціації та дозріванні тканин ембріонів. Непрямі дослідження вказують на те, що ТГ транспортуються в ооцити, зв'язуючись за допомогою рецептор-опосередкованих процесів з ліпопротеїдами і трастиретином. ТГ, зв'язані з ліпопротеїдами жовтків, можуть поступати в ембріон з жовтка, шляхом неспецифічного ендоцитозу, або транспортуватись в ембріон спеціальним носієм. Зроблено припущення, що гормони ЩЗ можуть поступати в ооцити шляхом енергозалежного процесу з участю носіїв, або шляхом дифузії в клітини, розчиняючись у ліпідних подвійних шарах плазматичної мембрани. Рівень ТГ в яйцях, і, як наслідок, функціональна активність ЩЗ ембріонів у період прокльовування залежить від функціонального стану материнської ЩЗ. Водночас, звернуто увагу на те, що запаси ТГ у жовтку відіграють важливе значення в ранній ембріональний період розвитку птиці (наприклад, у регуляції морфогенезу мозку). Натомість для ембріонів курчат на 13,5; 14,5 та 16,5 добу інкубації головним джерелом ТГ є гормони власної ЩЗ. Показано, що ТГ відіграють важливу роль в обміні вуглеводів і жирів, прискорюють білковий синтез, стимулюють процеси росту та клітинного диференціювання ембріона.

Cтаттю присвячено 115-річниці від дня народження Степана Гжицького - видатного українського біохіміка, засновника Львівської школи біохімії сільськогосподарських тварин, доктора ветеринарної медицини, доктора біологічних наук, професора, академіка Української академії сільськогосподарських наук, члена-кореспондента АН України, заслуженого діяча науки і техніки України, голови Львівського відділення Українського біохімічного товариства, члена Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, товариства "Знання", почесного члена Об'єднання українських лікарів США і Канади.

Досліджено вплив збільшення рівня натрію сульфату та мікроелементів (цинку, міді та марганцю) в раціоні курей-несучок на ліпідний склад тканин печінки, підшлункової залози та грудних м'язів. При цьому встановлено, що у молодняку курей під час згодовування підвищеної кількості мікроелементів збільшується вміст загальних ліпідів у тканинах печінки та підшлункової залози. В усіх досліджуваних тканинах був вищий відносний вміст фосфоліпідів. У тканинах підшлункової залози в 60-добовому віці, а у печінці і м'язах у 90-добовому зменшувався відносний вміст триацилгліцеролів. При цьому в тканинах печінки та м'язів протягом всього досліду рівень вільних жирних кислот був знижений у порівнянні з аналогами контрольної групи.